Якщо між двома сторонами валютного ринку (банки) немає прямих відносин за рахунками, розрахунки за валютними операціями зазвичай здійснюються через банки-кореспонденти (банки виконують доручення з платежів інших банків, що у різних країнах). У разі, коли одна сторона виконує своє зобов'язання, вона робить це не знаючи, чи погасить її контрагент (друга сторона) своє зобов'язання. Це означає, що існує ризик того, що контрагент виконає свої зобов'язання із запізненням або в найгіршому випадку взагалі не виконає їх. Ці ризики посилюються, якщо учасники валютного ринку перебувають у різних часових поясах.
Цей ризик відомий світові під назвою «ризик Херштата». Трохи історії.
Ризик Херштата названий на честь найбільшого на сьогоднішній день інциденту на іноземному валютному ринку. 1974 року стався крах німецького банку Herstatt Bank, який працює на валютному ринку в Кельні.
Німецька влада відкликала банківську ліцензію Herstatt Bank, коли виявила приховані збитки, що виникли в результаті невдалої спекулятивної торгівлі. Таким чином його ділова активність різко припинилася. Контрагенти Herstatt Bank у США, де торговий день тільки розпочинався, вже безповоротно погасили свої зобов'язання перед Herstatt Bank у німецьких марках та втратили свої вимоги у доларах США.
Простими словами коли американські банки купували німецьку марку, вони відправили долари США. Через різницю часових поясів вони могли отримати німецькі марки від Herstatt Bank лише наступного робочого дня. У результаті через відкликання ліцензії рахунки Herstatt Bank були заблоковані і вони не змогли виконати свої вимоги перед американськими банками.
Ця ситуація призвела майже до повної зупинки торгів між доларом США та німецькою маркою, оскільки інші банки боялися невиконання вимог контрагента.
Стандартний процес міжбанківського обміну

Якщо два банки не мають прямих відносин один з одним, транзакція USD/JPY, наприклад, між банками A та B, розраховується через їхні банки-кореспонденти у відповідних місцевих платіжних системах із великими сумами. Існує ризик розрахунків, оскільки обидві сторони платежу розраховуються одночасно, тобто один банк виконує своє зобов'язання, не отримавши зустрічного платежу від іншого банку в цей самий час.
Для усунення ризиків та безпеки платежів у 2002 році країнами G20 була розроблена система CLS.
Continuous Linked Settlement (CLS) - міжнародна мультивалютна платіжна система, що складається з двох основних компаній:
CLS Bank International - банк, що базується в Нью-Йорку. Уповноважений як "посередник", який відповідає за управління системою і за чиїми рахунками здійснюються транзакції.
CLS Services - компанія, що надає операційний та технічний бек-офіс, а також IT-послуги для CLS.
За допомогою CLS була створена інфраструктура, що усуває ризик взаєморозрахунків (ризик Херштату) та інші ризики за допомогою системи "PvP" та врегулювання платежів.
Payment to Payment (PvP) - синхронізація платежів. У цьому процесі продана валюта переводиться тоді і лише тоді, коли гарантовано переведення купленої валюти.
Простими словами, CLS виступає "посередником" між двома банками, що гарантує повну безпеку міжбанківських переказів та платежів.

Два залучені банки (або їхні банки-кореспонденти) передають платіжні зобов'язання посереднику. Тільки після того, як обидві валюти надійдуть до посередника, посередник передає їх відповідним банкам.
На даний момент CLS налічує близько 70 прямих учасників та понад 30 000 непрямих учасників, щодня обробляючи величезну кількість транзакцій по 18 валютам світу на суму понад 7 трлн. доларів.
Через величезний обсяг операцій на світовому валютному ринку, завдяки алгоритму розрахунків, що знижує ризики, CLS робить значний внесок у стабільність світової фінансової системи. На сьогодні близько 90% всіх валютних операцій у світі здійснюються через систему CLS.
Прямі учасники (банки) мають обліковий запис CLS, що складається з кількох субрахунків прив'язаних до конкретної валюти. Учасники розрахунків формують певні інструкції (контракти) та несуть повну відповідальність за їх своєчасне відправлення.
CLS має прямий доступ до центральних банків відповідних валют та до їх платіжних систем з великими сумами, що розраховуються у валюті центрального банку.
Платежі та виплати за операціями з іноземною валютою проходять через рахунки, які CLS та учасники тримають у центральних банках. Таким чином, час відкриття платіжних систем із великими сумами було скоординовано таким чином, щоб для всіх розрахункових валют існувало загальне тимчасове вікно та кошти на рахунках центрального банку могли переміщатися між одержувачем платежу та платником у системі PvP.
Усі платежі в системі прийнято здійснювати за центральноєвропейським часом (UTC+1).
Примітка: Для зручності ми конвертували часові рамки під Східноєвропейський час UTC +2 (+3).
Для здійснення розрахунків за валютними операціями через CLS обидві сторони повинні надати свої інструкції не пізніше 1:00 за допомогою системи SWIFT.
Між 1:00 - 7:30 до системи можуть бути введені додаткові інструкції. У цей час система здійснює обробку всіх банківських інструкцій, алгоритмічно обробляє їх і формує список виплат на поточний робочий день.
Після цього починається цикл врегулювання та фінансування. У цей час система здійснює розрахунки за рахунками банків та здійснює виплати. Розрахунки зазвичай тривають з 8:00 до 10:00, процес виплат відбувається паралельно з ним з 8:00 до 14:00.
Усі виплати розраховуються відповідно до складного алгоритму, який, крім іншого, віддає перевагу валютам та учасникам розрахунків з високими залишками на рахунках (EUR/USD/GBP/JPY).
Саме в цей часовий проміжок на багатьох валютних парах ми бачитимемо підвищену волатильність. Валюти Азіатсько-Тихоокеанського регіону, через різницю в часі, підключаються до CLS тільки протягом трьох годин 8:00 - 11:00. Банки Тихоокеанського регіону не торгують у “Азійську сесію”, розрахунки за їх валютами (AUD/NZD/JPY та ін.) проводяться саме у цей проміжок часу та закінчуються до 11:30.
З 12:00 до 14:00 здійснюються остаточні виплати та система зупиняється.
Короткий висновок
У 2002 році країнами G20 (їх центральними банками) було розроблено систему СLS, яка є посередником та гарантом безпеки міжбанківських платежів. Ця система знаходиться під наглядом найбільших центральних банків (ЄЦБ, ФРС), а також Міжнародного валютного фонду (МВФ/IMF) та Банку міжнародних розрахунків (БМР/BIS).
Система СLS здійснює всі необхідні розрахунки та міжбанківські обмінні операції. Все це відбувається строго у певні часові рамки за допомогою алгоритмів, де система дозволяє банкам заздалегідь знати коли вони отримають свою виплату.
У співтоваристві трейдерів проміжок часу між 8:00 та 14:00 прийнято називати London Killzone (LOKZ) або Лондонська кілзона. Цей часовий проміжок є найактивнішим і найтехнічнішим з погляду аналізу графіку.
👨🎓 План уроку по темі "Торгові сесії. CLS Time" https://beinmarket.com.ua/torgovi-sesiyi.-cls-time.-forex
✍️ Підписуйтесь на мій канал, щоб не пропустити корисну інформацію: @financeforua